1. Словник української мови в 11 томах

подзвякувати

ПОДЗВЯ́КУВАТИ, ую, уєш, недок. Дзвякати не дуже сильно або час від часу.

Кум-полковник вкотив у двір сивими кіньми, побрязкуючи, подзвякуючи бубонцями (Вовчок, І, 1955, 133);

На вибоях .. подзвякувало переднє колесо культиватора (Стельмах, На.. землі, 1949, 298).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подзвякувати — подзвя́кувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. подзвякувати — див. дзвеніти; звучати Словник синонімів Вусика
  3. подзвякувати — -ую, -уєш, недок. Дзвякати не дуже сильно або час від часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. подзвякувати — ПОДЗВЯ́КУВАТИ, ую, уєш, недок. Дзвякати не дуже сильно або час від часу. Кум-полковник вкотив у двір сивими кіньми, побрязкуючи, подзвякуючи бубонцями (Марко Вовчок); На вибоях .. подзвякувало переднє колесо культиватора (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах