подовжній
ПОДО́ВЖНІЙ, я, є.
1. Який розміщується по довжині, вздовж чого-небудь; протилежне поперечний.
На дубових лавах сиділи жінки: на причільній Мотря в оксамитовій керсетці, а збоку на подовжній — Мелашка Семениха (Ле, Хмельницький, І, 1957, 18).
2. діал. Довгастий.
Село й присілки лежали не там, де лежить теперішня Тухля, але геть вище серед гір, у просторій подовжній долині (Фр., VI, 1951, 22).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подовжній — подо́вжній прикметник Орфографічний словник української мови
- подовжній — -я, -є. 1》 Який розміщується по довжині, вздовж чого-небудь; прот. поперечний. 2》 діал. Довгастий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подовжній — Подо́вжній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- подовжній — ПОДО́ВЖНІЙ, я, нє і ПОДО́ВЖНИЙ, а, е. 1. Який розміщується, проходить по довжині, вздовж чого-небудь; протилежне поперечний; поздовжній. Словник української мови у 20 томах
- подовжній — ПОЗДО́ВЖНІЙ (який проходить, розміщується по довжині, уздовж чого-небудь), ПОВЗДО́ВЖНІЙ, ПОДО́ВЖНІЙ, ПРОДО́ВЖНІЙ (ПРОДОВЖНИЙ) розм. Подумки робиш поздовжній розтин себе самого. Так, вочевидь, легше зосередитися й дійти до суті (Ю. Словник синонімів української мови