подовжній
подо́вжній
-я, -є.
1》 Який розміщується по довжині, вздовж чого-небудь; прот. поперечний.
2》 діал. Довгастий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подовжній — подо́вжній прикметник Орфографічний словник української мови
- подовжній — Подо́вжній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- подовжній — ПОДО́ВЖНІЙ, я, нє і ПОДО́ВЖНИЙ, а, е. 1. Який розміщується, проходить по довжині, вздовж чого-небудь; протилежне поперечний; поздовжній. Словник української мови у 20 томах
- подовжній — ПОЗДО́ВЖНІЙ (який проходить, розміщується по довжині, уздовж чого-небудь), ПОВЗДО́ВЖНІЙ, ПОДО́ВЖНІЙ, ПРОДО́ВЖНІЙ (ПРОДОВЖНИЙ) розм. Подумки робиш поздовжній розтин себе самого. Так, вочевидь, легше зосередитися й дійти до суті (Ю. Словник синонімів української мови
- подовжній — ПОДО́ВЖНІЙ, я, є. 1. Який розміщується по довжині, вздовж чого-небудь; протилежне поперечний. На дубових лавах сиділи жінки: на причільній Мотря в оксамитовій керсетці, а збоку на подовжній — Мелашка Семениха (Ле, Хмельницький, І, 1957, 18). 2. діал. Словник української мови в 11 томах