1. Великий тлумачний словник сучасної мови

подовжній

подо́вжній

-я, -є.

1》 Який розміщується по довжині, вздовж чого-небудь; прот. поперечний.

2》 діал. Довгастий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подовжній — подо́вжній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. подовжній — Подо́вжній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. подовжній — ПОДО́ВЖНІЙ, я, нє і ПОДО́ВЖНИЙ, а, е. 1. Який розміщується, проходить по довжині, вздовж чого-небудь; протилежне поперечний; поздовжній. Словник української мови у 20 томах
  4. подовжній — ПОЗДО́ВЖНІЙ (який проходить, розміщується по довжині, уздовж чого-небудь), ПОВЗДО́ВЖНІЙ, ПОДО́ВЖНІЙ, ПРОДО́ВЖНІЙ (ПРОДОВЖНИЙ) розм. Подумки робиш поздовжній розтин себе самого. Так, вочевидь, легше зосередитися й дійти до суті (Ю. Словник синонімів української мови
  5. подовжній — ПОДО́ВЖНІЙ, я, є. 1. Який розміщується по довжині, вздовж чого-небудь; протилежне поперечний. На дубових лавах сиділи жінки: на причільній Мотря в оксамитовій керсетці, а збоку на подовжній — Мелашка Семениха (Ле, Хмельницький, І, 1957, 18). 2. діал. Словник української мови в 11 томах