1. Словник української мови в 11 томах

подорожити

ПОДОРОЖИ́ТИ, жу́, жи́ш. Док. до дорожи́ти 1.

Чекав [Шайба], що коли так скаже, то його зупинять, попросять залишитись тут, в управлінні. Але ним не подорожили (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 391).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подорожити — подорожи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. подорожити — -жу, -жиш. Док. до дорожити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подорожити — ПОДОРОЖИ́ТИ, жу́, жи́ш, док., ким, чим і без дод. Надати великого значення, побоятися втратити кого- або що-небудь. Чекав [Шайба], що коли так скаже, то його зупинять, попросять залишитись тут, в управлінні. Але ним не подорожили (В. Земляк). Словник української мови у 20 томах
  4. подорожити — Подорожи́ти, -жу, -жи́ш гл. = подорожитися. Словник української мови Грінченка