подряпатися
ПОДРЯ́ПАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. Подряпати собі що-небудь; покритися подряпинами.
У лісі трохи подряпався [Клим], пожалив і руки, крізь кущі пробираючись (Грим., Кавалер.., 1955, 293);
Крізь порвану сорочку було видно подряпини на грудях.. — Де це ти подряпався? (Тют., Вир, 1964, 219).
2. Подряпати один одного;
// перен., розм. Посваритися або побитися один з одним.
— От бісові діти! — засміявся Федір Іванович.. — Уже подряпатись встигли! (Головко, II, 1957, 508).
3. розм. Почати пробиратися вперед і вгору, долаючи перешкоди, чіпляючись за що-небудь.
Стало чутно, як він [Іван] подряпавсь на стрімку стіну урвища (Коцюб., І, 1955, 345);
Офіцер вискочив із вирви і подряпався вгору крутим схилом (Тют., Вир, 1964, 501);
// Почати лізти куди-небудь.
Іван.. швидко подряпався по хисткій драбинці на станину (Собко, Звич. життя, 1957, 32).
Значення в інших словниках
- подряпатися — подря́патися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- подряпатися — -аюся, -аєшся, док. 1》 Подряпати собі що-небудь; покритися подряпинами. 2》 Подряпати один одного. || перен., розм. Посваритися або побитися один з одним. 3》 розм. Почати пробиратися вперед і вгору, долаючи перешкоди, чіпляючись за що-небудь. || Почати лізти куди-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подряпатися — ПОДРЯ́ПАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Подряпати собі що-небудь; покритися подряпинами. У лісі трохи подряпався [Клим], пожалив і руки, крізь кущі пробираючись (Я. Гримайло); Крізь порвану сорочку було видно подряпини на грудях .. – Де це ти подряпався?... Словник української мови у 20 томах
- подряпатися — Подряпатися, -паюся, -єшся гл. Поцарапаться. Так він у терен, думає: там хоть подряпається. Рудч. Ск. І. 54. Словник української мови Грінченка