подряпати
ПОДРЯ́ПАТИ, аю, аєш, док.
1. перех. Зробити на чому-небудь подряпину (подряпини), злегка дряпнути.
Грицькова борода подряпала Карпові щоку, аж кров виступила (Н.-Лев., II, 1956, 369);
Пальці подряпав [Микита] сталевим дротом І на лівій руці і на правій (Дор., Серед степу.., 1952, 75);
[Настасія Юліанівна:] Несіть сюди [стіл].. Не поламай, Тарасе! Радий, що сили, як у вола. Дивись, подряпаєш об лутку (Сміл., Черв. троянда, 1955, 15);
Сім раз стріляв у нього Карпо і тільки лице подряпав (Тют., Вир, 1964, 370);
// безос.
— Голова в мене ціла. Її осколком подряпало, а череп не пробило, — спокійно пояснив Охрім (Кучер, Чорноморці, 1956, 375).
2. неперех. Шкрябати, дерти десь, по чому-небудь якийсь час.
Люто подряпав [Коробець] за вухом, зітхнув (Збан., Єдина, 1959, 95).
3. перех., розм. Мілко поорати.
Вже до обіду виорав [плуг] ділянку, Подряпав землю ледве по верхах (Іванович, Перебендя.., 1960, 25).
Значення в інших словниках
- подряпати — подря́пати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- подряпати — -аю, -аєш, док. 1》 перех.Зробити на чому-небудь подряпину (подряпини), злегка дряпнути. || безос. 2》 неперех. Шкрябати, дерти десь, по чому-небудь якийсь час. 3》 перех., розм. Мілко поорати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подряпати — ПОДРЯ́ПАТИ, аю, аєш, док. 1. кого, що, кому що. Зробити на чому-небудь подряпину (подряпини), злегка дряпнути. Грицькова борода подряпала Карпові щоку, аж кров виступила (І. Словник української мови у 20 томах
- подряпати — ДРЯ́ПАТИ (чіпляти, шкребти чимсь гострим, твердим якусь поверхню, часто залишаючи подряпини), ШКРЯ́БАТИ, ДРЯ́ПАТИСЯ, ДЕ́РТИ розм., ДРА́ТИ розм., СКОРО́ДИТИ розм.; РОЗДРЯ́ПУВАТИ, РОЗДИРА́ТИ, ОБДИРА́ТИ (робити глибокі подряпини — перев. на шкірі). — Док. Словник синонімів української мови
- подряпати — Подря́пати, -паю, -єш гл. Поцарапать. А він у кущах ноги покалічив, тім подряпане. Рудч. Ск. II. 160. Словник української мови Грінченка