1. Словник української мови в 11 томах

поетичність

ПОЕТИ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. поети́чний 4, 5.

Наш народ протягом багатьох віків створив самобутнє мистецтво зворушливої краси і поетичності (Нар. тв. та етн., 4, 1966, 34);

Мені подобається його [братове] писання, я навіть при його математичній вдачі не сподівалась від його такої поетичності (Л. Укр., V, 1956, 25);

Героїка, романтика, поетичність і музикальність українського народу коріниться в глибинах його душі і є однією з ознак національної форми українського мистецтва (Мист., 5, 1966, 21).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поетичність — поети́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. поетичність — [поеитичн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. поетичність — -ності, ж. Властивість за знач. поетичний 4), 5). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поетичність — ПОЕТИ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. поети́чний 4, 5. Наш народ протягом багатьох віків створив самобутнє мистецтво зворушливої краси і поетичності (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. поетичність — ЛІРИ́ЗМ (елементи емоційності, поетичної схвильованості, задушевності в творах мистецтва), ЛІРИ́ЧНІСТЬ, ПОЕ́ЗІЯ, ПОЕТИ́ЧНІСТЬ. Думка (в поезії П. Воронька) поєднується з м'яким, задушевним ліризмом, чіткістю (А. Словник синонімів української мови
  6. поетичність — Поети́чність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. поетичність — Поетичність, -ности ж. Поэтическія свойства, поэтическое. К. ХП. 23. Левиц. Пов. 268. Словник української мови Грінченка