1. Словник української мови в 11 томах

пожарня

ПОЖА́РНЯ, і, ж., розм.

1. Приміщення для пожежної команди та інвентаря, призначеного для гасіння пожежі.

Каланча на пожарні.

2. Пожежна команда.

— Мені сон снився, батюшко, що вже страшний суд настав, а заводська пожарня підкотила на машинах та й позаливала кишкою все пекло (Кучер, Трудна любов, 1960, 158).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пожарня — пожа́рня іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. пожарня — -і, ж., розм. 1》 Приміщення для пожежної команди та інвентарю, призначеного для гасіння пожежі. 2》 Пожежна команда. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пожарня — ПОЖА́РНЯ, і, ж., розм. 1. Приміщення для пожежної команди та інвентаря, призначеного для гасіння пожежі; пожежня. Каланча на пожарні. 2. Пожежна команда. – Мені сон снився, батюшко, що вже страшний суд настав, а заводська пожарня підкотила на машинах та й позаливала кишкою все пекло (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах
  4. пожарня — Пожарня, -ні ж. Домъ, гдѣ помѣщается пожарная команда. Лебед. у. Словник української мови Грінченка