позавушник
ПОЗАВУ́ШНИК, ПОЗАУ́ШНИК, а, ч., діал. Ляпас.
Рівночасно залунав дворазовий різкий ляск. Се були два грімкі позаушники, якими пан староста почастував громадського начальника в одну й другу щоку (Фр., III, 1950, 239);
*Образно. Від наших суддів, наших друзів-критиків ми вимагаємо не хвальби й не позавушників, а глибокого аналізу творів, знання і розуміння історичного процесу української літератури (Літ. газ., 17.ІІІ 1959, 4).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позавушник — позаву́шник іменник чоловічого роду ляпас діал. Орфографічний словник української мови
- позавушник — позаушник, -а, ч., діал. Ляпас. Великий тлумачний словник сучасної мови
- позавушник — ПОЗАВУ́ШНИК, ПОЗАУ́ШНИК, а, ч., діал. Ляпас. Рівночасно залунав дворазовий різкий ляск. Се були два грімкі позаушники, якими пан староста почастував громадського начальника в одну й другу щоку (І. Франко); * Образно. Словник української мови у 20 томах