1. Словник української мови в 11 томах

позакурювати

ПОЗАКУ́РЮВАТИ, юю, юєш, док.

1. перех. Покрити пилом, запорошити все або багато чого-небудь.

Одежу позакурювали в дорозі (Сл. Гр.).

2. перех. і неперех. Запаливши (люльки, цигарки і т. ін.), почати курити (про всіх або багатьох).

Подякували [Чіпка з товаришами] хазяїнам; позакурювали люльки, та й потягли з двору (Мирний, II, 1954, 230);

Позакурювали [в’язні] махоркою, ходять, пихкають (Тесл., З книги життя, 1949, 203).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позакурювати — позаку́рювати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позакурювати — -юю, -юєш, док. 1》 перех. Покрити пилом, запорошити все чи багато чого-небудь. 2》 перех. і неперех. Запаливши (люльки, цигарки і т. ін.), почати курити (про всіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позакурювати — ПОЗАКУ́РЮВАТИ, юю, юєш, док. 1. що. Покрити пилом, запорошити все або багато чого-небудь. Одежу позакурювали в дорозі (Сл. Б. Грінченка). 2. що і без дод. Запаливши (люльки, цигарки і т. ін.), почати курити (про всіх або багатьох). Словник української мови у 20 томах
  4. позакурювати — Позакурювати, -рюю, -єш гл. 1) Закурить (о многихъ). Позакурювали люльки. 2) Закоптить (во множествѣ). 3) Запылить (во множествѣ). Одежу позакурювали в дорозі. Словник української мови Грінченка