позакурювати
позаку́рювати
-юю, -юєш, док.
1》 перех. Покрити пилом, запорошити все чи багато чого-небудь.
2》 перех. і неперех. Запаливши (люльки, цигарки і т. ін.), почати курити (про всіх чи багатьох).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позакурювати — позаку́рювати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- позакурювати — ПОЗАКУ́РЮВАТИ, юю, юєш, док. 1. що. Покрити пилом, запорошити все або багато чого-небудь. Одежу позакурювали в дорозі (Сл. Б. Грінченка). 2. що і без дод. Запаливши (люльки, цигарки і т. ін.), почати курити (про всіх або багатьох). Словник української мови у 20 томах
- позакурювати — ПОЗАКУ́РЮВАТИ, юю, юєш, док. 1. перех. Покрити пилом, запорошити все або багато чого-небудь. Одежу позакурювали в дорозі (Сл. Гр.). 2. перех. і неперех. Запаливши (люльки, цигарки і т. ін.), почати курити (про всіх або багатьох). Словник української мови в 11 томах
- позакурювати — Позакурювати, -рюю, -єш гл. 1) Закурить (о многихъ). Позакурювали люльки. 2) Закоптить (во множествѣ). 3) Запылить (во множествѣ). Одежу позакурювали в дорозі. Словник української мови Грінченка