1. Словник української мови в 11 томах

позамучуваний

ПОЗАМУ́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позаму́чувати.

Чоловік голодний, обірваний; дітки позамучувані (Тесл., З книги життя, 1949, 152).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позамучуваний — позаму́чуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. позамучуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до позамучувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позамучуваний — ПОЗАМУ́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до позаму́чувати. Чоловік голодний, обірваний; дітки позамучувані (А. Тесленко). Словник української мови у 20 томах