позамучуваний
позаму́чуваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до позамучувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позамучуваний — позаму́чуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- позамучуваний — ПОЗАМУ́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до позаму́чувати. Чоловік голодний, обірваний; дітки позамучувані (А. Тесленко). Словник української мови у 20 томах
- позамучуваний — ПОЗАМУ́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позаму́чувати. Чоловік голодний, обірваний; дітки позамучувані (Тесл., З книги життя, 1949, 152). Словник української мови в 11 томах