позбавленець
ПОЗБА́ВЛЕ́НЕЦЬ, нця, ч. У Радянському Союзі до прийняття Конституції 1936 р. — людина, позбавлена виборчих та інших громадянських прав у зв’язку з належністю до експлуататорського класу.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позбавленець — позба́вле́нець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- позбавленець — -нця, ч., іст. У Радянському Союзі – особа, позбавлена виборчих прав за належність до "експлуататорських класів" (поміщиків, духовенства, куркульства і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- позбавленець — ПОЗБА́ВЛЕ́НЕЦЬ, нця, ч., іст. У Радянському Союзі до прийняття Конституції 1936 р. – людина, позбавлена виборчих та інших громадянських прав у зв'язку з належністю до так званого експлуататорського класу. Словник української мови у 20 томах