позбавленець

позба́вленець

-нця, ч., іст.

У Радянському Союзі – особа, позбавлена виборчих прав за належність до "експлуататорських класів" (поміщиків, духовенства, куркульства і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позбавленець — позба́вле́нець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. позбавленець — ПОЗБА́ВЛЕ́НЕЦЬ, нця, ч., іст. У Радянському Союзі до прийняття Конституції 1936 р. – людина, позбавлена виборчих та інших громадянських прав у зв'язку з належністю до так званого експлуататорського класу. Словник української мови у 20 томах
  3. позбавленець — ПОЗБА́ВЛЕ́НЕЦЬ, нця, ч. У Радянському Союзі до прийняття Конституції 1936 р. — людина, позбавлена виборчих та інших громадянських прав у зв’язку з належністю до експлуататорського класу. Словник української мови в 11 томах