1. Словник української мови в 11 томах

позвішуваний

ПОЗВІ́ШУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позві́шувати.

Довгі кінці од кожної штуки [матерії] зумисне були позвішувані до самого долу (Н.-Лев., II, 1956, 44).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позвішуваний — позві́шуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. позвішуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до позвішувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позвішуваний — ПОЗВІ́ШУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до позві́шувати. Довгі кінці од кожної штуки [матерії] зумисне були позвішувані до самого долу (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах