позвішуваний
позві́шуваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до позвішувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позвішуваний — позві́шуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- позвішуваний — ПОЗВІ́ШУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до позві́шувати. Довгі кінці од кожної штуки [матерії] зумисне були позвішувані до самого долу (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
- позвішуваний — ПОЗВІ́ШУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позві́шувати. Довгі кінці од кожної штуки [матерії] зумисне були позвішувані до самого долу (Н.-Лев., II, 1956, 44). Словник української мови в 11 томах