1. Словник української мови в 11 томах

поздовжній

ПОЗДО́ВЖНІЙ, я, є. Який проходить, розміщується по довжині, уздовж чого-небудь; подовжній.

При квадратно-гніздовому і квадратному способах вирощування буряків плантацію обробляють механізмами в поздовжньому і поперечному напрямах в більш стислі строки і високоякісно (Колг. Укр., 4, 1959, 11);

Довгасте біляве обличчя лісовика зосереджене, на лобі тремтить поздовжня борозенка (Стельмах, І, 1962, 241);

По ріці йшов пасажирський пароплав на Київ: два поздовжні разки освітлених вікон гінко посувалися повз береги (Гуц., Скупана.., 1965, 15).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поздовжній — поздо́вжній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. поздовжній — -я, -є. Який проходить, розміщується по довжині, уздовж чого-небудь; подовжній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поздовжній — ПОЗДО́ВЖНІЙ, я, є. Який проходить, розміщується по довжині, уздовж чого-небудь; подовжній. Довгасте біляве обличчя лісовика зосереджене, на лобі тремтить поздовжня борозенка (М. Словник української мови у 20 томах
  4. поздовжній — ПОЗДО́ВЖНІЙ (який проходить, розміщується по довжині, уздовж чого-небудь), ПОВЗДО́ВЖНІЙ, ПОДО́ВЖНІЙ, ПРОДО́ВЖНІЙ (ПРОДОВЖНИЙ) розм. Подумки робиш поздовжній розтин себе самого. Так, вочевидь, легше зосередитися й дійти до суті (Ю. Словник синонімів української мови
  5. поздовжній — Поздо́вжній і повздо́вжній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)