поздовжній
ПОЗДО́ВЖНІЙ (який проходить, розміщується по довжині, уздовж чого-небудь), ПОВЗДО́ВЖНІЙ, ПОДО́ВЖНІЙ, ПРОДО́ВЖНІЙ (ПРОДОВЖНИЙ) розм. Подумки робиш поздовжній розтин себе самого. Так, вочевидь, легше зосередитися й дійти до суті (Ю. Андрухович); В долині, оточеній з усіх боків стрімкими узбіччями, з поналіплюваними на них домиками з садками, порізаними повздовжніми кривулястими вуличками, на кам'яній квадратній площі стоїть старовинна чорна кам'яна споруда у формі дзвона (Ірина Вільде); На трьох подовжніх і одному поперечному столі розставляли вони поверх трьох скатертин найтоншого полотна тарілки, келехи й сільниці (З. Тулуб); На його високому лобі спухає і тремтить продовжня прожилка (М. Стельмах).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поздовжній — поздо́вжній прикметник Орфографічний словник української мови
- поздовжній — -я, -є. Який проходить, розміщується по довжині, уздовж чого-небудь; подовжній. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поздовжній — ПОЗДО́ВЖНІЙ, я, є. Який проходить, розміщується по довжині, уздовж чого-небудь; подовжній. Довгасте біляве обличчя лісовика зосереджене, на лобі тремтить поздовжня борозенка (М. Словник української мови у 20 томах
- поздовжній — Поздо́вжній і повздо́вжній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поздовжній — ПОЗДО́ВЖНІЙ, я, є. Який проходить, розміщується по довжині, уздовж чого-небудь; подовжній... Словник української мови в 11 томах