1. Словник української мови в 11 томах

познаменуватися

ПОЗНА́МЕНУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док., заст. Поцілувати що-небудь священне.

Лошаков, усміхаючись, підійшов до Колісника і подав йому руку. Той трохи не познаменувався до пухкої панської руки, коли уздрів її у своїй червоній страшенній лапі (Мирний, III, 1954, 283);

Обітничани — їх було восьмеро — всю вечірню відправу стояли навколішках і били поклони, а по закінченні познаменувались до ікон (Бурл., О. Вересай, 1959, 75).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. познаменуватися — позна́менуватися дієслово доконаного виду поцілувати що-небудь священне Орфографічний словник української мови
  2. познаменуватися — -уюся, -уєшся, док., заст. Поцілувати що-небудь священне. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. познаменуватися — ПОЗНА́МЕНУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док., заст. Поцілувати що-небудь священне. Лошаков, усміхаючись, підійшов до Колісника і подав йому руку. Словник української мови у 20 томах
  4. познаменуватися — Познаменуватися, -нуюся, -єшся гл. Приложиться (къ священному предмету). Драг. 237. У Лаврі на мощі познаменувався. Чигир. у. Словник української мови Грінченка