познаходити

ПОЗНАХО́ДИТИ, джу, диш, док., перех.

1. Відшукавши, виявити все або багато чого-небудь, усіх або багатьох.

Микола пішов по селі, познаходив старих знайомих людей, своїх перевесників, почав про все розпитувать (Н.-Лев., II, 1956, 258);

На другий день, коло полудня, набігли на циганську халупу турецькі жовніри, зробили трус, познаходили в плавнях якесь манаття й пов’язали всіх, хто був у хаті (Коцюб., І, 1955, 377);

На всякий випадок я зібрав у торбу всі свої книжки, познаходив онучі і все поклав біля себе напоготові (Мик., Кадильниця, 1959, 62);

// Підшукати, добрати все або багато чого-небудь, усіх або багатьох.

Фольклорні болгарські праці сьогодні посилаю Вам.. Постараюсь познаходити і російські праці і пришлю Вам їх заголовки, а як буде можна, то й самі книжки (Л. Укр., V, 1956, 161);

Сполохалась Варвара, стала чепуритися, а з нею й жінки. Найкращі плаття і пальта повдягали, найдорожчі подарунки воїнам познаходили (Кучер, Чорноморці, 1956, 356).

2. Побачити, виявити, помітити десь усе або багато чого-небудь.

Люди, як звичайно, по дорозі до тої далекої мети познаходили богато [багато] дечого такого, що довело їх до забуття властивої мети (Фр., IV, 1950, 319);

Федора Лук’яновича застав [Олекса] за дивним заняттям. Той розкладав на ганку старі коси, мідні монети.. — У батька на хаті познаходив.. Буде, Олексо, і музей (Мушк., Серце.., 1962, 60).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

познаходити

Значення в інших словниках