1. Словник української мови в 11 томах

позолочуватися

ПОЗОЛО́ЧУВАТИСЯ, ується, недок., ПОЗОЛОТИ́ТИСЯ, о́титься, док.

1. Освітлюючись, набувати золотистого кольору, відтінку; ставати золотистим.

Раз вечірнє сонце крізь бузок пробилось, Вдарило на стекла променем ясним, А відтіль на стіну, — і позолотилась Зразу вся бандура золотом густим (Щог., Поезії, 1958, 397);

Позолотився краєчок хмарини, защебетав на різні голоси степ (Бойч., Молодість, 1949, 146).

2. тільки недок. Пас. до позоло́чувати.

Внутрішня поверхня металічної трубки позолочується, щоб запобігти хімічній взаємодії досліджуваної речовини з речовиною трубки (Вісник АН, 5, 1949, 66).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позолочуватися — позоло́чуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позолочуватися — -ується, недок., позолотитися, -отиться, док. 1》 Освітлюючись, набувати золотистого кольору, відтінку; ставати золотистим. 2》 тільки недок. Пас. до позолочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позолочуватися — ПОЗОЛО́ЧУВАТИСЯ, ується, недок., ПОЗОЛОТИ́ТИСЯ, о́титься, док. 1. Освітлюючись, набувати золотистого кольору, відтінку; ставати золотистим. Словник української мови у 20 томах