1. Словник української мови в 11 томах

позувати

ПОЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

1. Прибравши яку-небудь позу, служити натурою художникові, скульпторові або фотографу.

Тепер Віра пише портрет Клима — він серед квітів у саду. Хлопець з насолодою позує, очей не зводить з рук художниці (Грим., Кавалер.., 1955, 16);

*У порівн. Він сидів картинно за своїм столиком, поклавши на нього сухі, жовті, як у мерця, руки, ніби позував перед фотографом (Збан., Єдина, 1959, 105).

2. перен. Намагатися справити враження поведінкою, словами, зовнішністю і т. ін.

Очевидячки вона позувала перед молодим паничем і вдавала з себе сучасну панну, навіть дуже ліберальну (Н.-Лев., IV, 1956, 117);

Вадик ніскільки не позував перед нами, висловлюючи всі ці «істини» немовби тільки для Галини (Ле, В снопі.., 1960, 174).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позувати — позува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позувати — Позува́ти (на кого?). Вдавати з себе (кого?). Найприкрійша річ чути іменно докори сего або того чоловіка на становищи, котрий позує навіть на радикала, але кромі роботи, з котрої сам лише має хосен, нічого не робить для рускої справи. Українська літературна мова на Буковині
  3. позувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Прибравши яку-небудь позу, служити натурою художникові, скульпторові або фотографу. 2》 перен. Намагатися справити враження поведінкою, словами, зовнішністю і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. позувати — Виставлятися, виставитися, повиставлятися, наставлятися, наставитися, понаставлятися, поставлятися, поставитися, розставлятися, розставитися, порозставлятися, уставлятися, уставитися, повставлятися Словник чужослів Павло Штепа
  5. позувати — ПОЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Прибравши яку-небудь позу, служити натурою художникові, скульпторові або фотографу. Тепер Віра пише портрет Клима – він серед квітів у саду. Хлопець з насолодою позує, очей не зводить з рук художниці (Я. Словник української мови у 20 томах
  6. позувати — позува́ти (франц. poser) 1. Правити за модель художнику або бути об’єктом для кінофотознімання, набравши певної пози. 2. Переносно – поводитись нещиро, хизуватися, дбати про зовнішній ефект своєї поведінки тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. позувати — ПОЗУВА́ТИ (намагатися справити враження поведінкою, словами, зовнішністю і т. ін.), РИСУВА́ТИСЯ розм., КРИВЛЯ́ТИСЯ розм., ЛАМА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  8. позувати — Позува́ти, -зу́ю, -зу́єш (від по́за) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)