1. Словник української мови в 11 томах

позшивати

ПОЗШИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Зшити, з’єднати, шиючи (все або багато чого-небудь, у багатьох місцях).

Я.. доношувала тільки дядинине рам’я!.. Я, бувало, й тому рада.. Та виберу вільну часину, позшиваю, та й пошию або керсетку, або спідницю (Мирний, І, 1954, 72).

2. рідко. Виготовити що-небудь, зшиваючи докупи шматки, клапті і т. ін.

[Водяник:] Та поправ латаття, щоб рівненько розстелялось, та килим з ряски позшивай гарненько (Л. Укр., III, 1952, 191).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позшивати — позшива́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позшивати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Зшити, з'єднати, шиючи (все чи багато чого-небудь, у багатьох місцях). 2》 рідко. Виготовити що-небудь, зшиваючи докупи шматки, клапті і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позшивати — ПОЗШИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. З'єднати, шиючи (все або багато чого-небудь, у багатьох місцях). Я .. доношувала тільки дядинине рам'я!.. Я, бувало, й тому рада .. Словник української мови у 20 томах
  4. позшивати — Позшива́ти, -ва́ю, -ва́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. позшивати — Позшива́ти, -ва́ю, -єш гл. Сшить (во множествѣ). Вони (Адам і Ева) позшивали листи з липи, позакривались. Чуб. І. 146. Словник української мови Грінченка