показ
ПО́КАЗ, у, ч. Дія за знач. пока́зувати, показа́ти 1, 3-6.
Вона себе почувала, як у театрі або на показі досягнень (Ю. Янов., І, 1954, 87);
«Землю» я задумав як твір, що провіщав початок нового життя на селі. Але.. події надзвичайної політичної ваги, що відбулися, коли фільм був уже готовий, перед самим його показом, — зробили мій голос надто кволим і недостатнім (Довж., І, 1958, 23);
Показ вступу слід робити так ясно й переконливо, щоб у хористів чи оркестрантів не було ніякого сумніву в тому, мають вони вступити чи ні (Осн.. диригув., 1960, 21);
Письменник [І. Франко] неодноразово спиняється на показі політичного безправ’я галицьких селян (Ком. Укр., 8, 1966, 66).
◊ По по́казу кого, чиєму, заст. — за вказівкою, за розпорядженням.
Добре заходились По німецькому показу І заговорили Так, що й німець не второпа (Шевч., І, 1963, 332);
В одній хвилі все устроєно [на столі] і упорядковано по його показу (Фр., II, 1950, 367).
Значення в інших словниках
- показ — показ (125) —наказ; [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
- показ — по́каз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- показ — Показування, (для окозамилення) показуха; (фільму) демонстрація; (життя) опис, зображення; мн. ПОКАЗИ, ЮР. СВІДЧЕННЯ; Т. дані мірчих приладів. Словник синонімів Караванського
- показ — див. наказ Словник синонімів Вусика
- показ — -у, ч. Дія за знач. показувати, показати 1), 3-6). Великий тлумачний словник сучасної мови
- показ — ПО́КАЗ, у, ч. Дія за знач. пока́зувати, показа́ти 1, 3–6. Вона себе почувала, як у театрі або на показі досягнень (Ю. Яновський); “Землю” я задумав як твір, що провіщав початок нового життя на селі. Але .. Словник української мови у 20 томах
- показ — Показ, -зу м. 1) Указаніе. Добре заходились по німецькому показу. Шевч. 2) Показъ. Взяла та положила на блюдо тре кошенят та й унесла на показ. Рудч. Ск. II. 91. Словник української мови Грінченка