покажчик
ПОКА́ЖЧИК, а, ч.
1. Напис або який-небудь знак (стрілка, тичка і т. ін.), що вказує на напрям руху, розташування чого-небудь і т. ін.
Як побачив він у Горбі стовп з покажчиком дороги на Фрейденштат,.. зупинивсь на хвилину (П. Куліш, Вибр., 1969, 303);
Крім дорожних сигнальних знаків, в населених пунктах і на дорогах встановлюються різні покажчики (Автомоб., 1957, 273);
Як навмисне, і покажчиків не було ніяких. Стирчали самі похилені стовпчики (Баш, На.. дорозі, 1967, 42);
Світловий покажчик.
2. Контрольно-вимірювальний прилад.
Покажчик температури води призначений для контролю за температурою води у системі охолодження двигуна (Підручник шофера.., 1960, 167).
3. Довідкова книжка або довідковий список, доданий до книжки.
Нема часу поритися в «Полном Собрании Законов». Сьогодні трошки був копирснув, та нічого не виудив, бо алфавітний покажчик такий, що.. в йому голову заморочиш (Мирний, V, 1955, 407);
В республіці є кваліфіковані кадри бібліографів, які нагромадили певний досвід складання різноманітних бібліографічних посібників, рекомендаційних списків і покажчиків літератури (Ком. Укр., 3, 1960, 48);
Бібліографічний покажчик.
4. заст. Те саме, що пока́зник 1, 2.
Значення в інших словниках
- покажчик — пока́жчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- покажчик — (на шляху) знак <�стрілка, тичка>, р. показник; (теплоти) вимірювач; (у кінці книги) індекс; (бібліографічний) довідник. Словник синонімів Караванського
- покажчик — [покажчиек] -ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
- покажчик — -а, ч. 1》 Напис або який-небудь знак (стрілка, тичка і т. ін.), що вказує на напрям руху, розташування чого-небудь і т. ін. Світловий покажчик. 2》 Контрольно-вимірювальний прилад. 3》 Довідник або довідковий перелік (список). Великий тлумачний словник сучасної мови
- покажчик — див. індекс Словник чужослів Павло Штепа
- покажчик — ПОКА́ЖЧИК, а, ч. 1. Напис або який-небудь знак (стрілка, тичка і т. ін.), що вказує на напрям руху, розташування чого-небудь і т. ін. Як побачив він у Горбі стовп з покажчиком дороги на Фрейденштат, .. зупинивсь на хвилину (П. Словник української мови у 20 томах
- покажчик — У книжках (переважно наукових, атласах) — звичайно алфавітний (рідше хронологічний або комбінований) допоміжний список прізвищ (п. прізвищ), топографічних назв (географічний п.), термінів (предметний... Універсальний словник-енциклопедія
- покажчик — ПОКАЗНИКИ́ (факти, що свідчать про результати якоїсь роботи, якогось процесу, про кількість чогось тощо), ДА́НІ, ПОКА́ЖЧИКИ заст.; ЦИ́ФРИ розм. (такі факти, виражені в числах); ПОКАЗА́ННЯ (вимірювальних приладів). Словник синонімів української мови
- покажчик — Пока́жчик, -ка і пока́зник, -ка; -ки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)