1. Словник української мови в 11 томах

покатоличення

ПОКАТОЛИ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. покатоли́чити.

Обіцяв Андрій, що буде сприяти покатоличенню руських (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 101);

Безпосереднім відгуком на події другої половини XVII ст. були і твори Іоанникія Галятовського.., де автор виступає проти покатоличення й омусульманення українського народу (Рад. літ-во, 2, 1963, 113).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покатоличення — покатоли́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. покатоличення — -я, с. Дія за знач. покатоличити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покатоличення — ПОКАТОЛИ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. покатоли́чити. Обіцяв Андрій, що буде сприяти покатоличенню руських (А. Хижняк); Безпосереднім відгуком на події другої половини XVII ст. були і твори Іоанникія Галятовського.. Словник української мови у 20 томах