1. Словник української мови в 11 томах

покатоличити

ПОКАТОЛИ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Обернути на католиків; надати чому-небудь католицького характеру.

— Ох, нелегко буде полтавців покатоличити. Уперті натури (Гончар, II, 1959, 194);

Ватікан завжди прагнув покатоличити український і білоруський народи (Іст. укр. літ., І, 1954, 63).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покатоличити — покатоли́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. покатоличити — -чу, -чиш, док., покатоличувати, -ую, -уєш, недок., перех. Обернути на католиків; надати чому-небудь католицького характеру. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покатоличити — ПОКАТОЛИ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого. Обернути на католиків; надати чому-небудь католицького характеру. – Ох, нелегко буде полтавців покатоличити. Уперті натури (О. Гончар); Ватікан завжди прагнув покатоличити український і білоруський народи (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах