1. Словник української мови в 11 томах

поквилити

ПОКВИЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док.

1. Плакати, жалібно стогнати якийсь час.

2. Жалібно кричати якийсь час (про птахів та звірів).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поквилити — поквили́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поквилити — -лю, -лиш, док. 1》 Плакати, жалібно стогнати якийсь час. 2》 Жалібно кричати якийсь час (про птахів і звірів). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поквилити — ПОКВИЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док. 1. Плакати, жалібно стогнати якийсь час. Постояв він [Антін] трохи, постояв, поквилив, потім прожогом кинувся до порога в куток, де стояли рогачі, кочерги, лопати й макогін, вхопив макогона (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  4. поквилити — Поквилити, -лю, -лиш гл. 1) Поплакать. 2) Покричать (о нѣкоторыхъ звѣряхъ и птицахъ). Словник української мови Грінченка