1. Словник української мови в 11 томах

поклад

ПО́КЛАД¹, у, ч. (мн. по́клади, ів).

1. геол. Скупчення осадових або гірських порід; родовище корисних копалин.

Поклади кухонної і калійної солі в Прикарпатті мають вигляд пластів або лінз, розміщених на різній глибині (Геол. Укр., 1959, 294);

На шляху прохідників дедалі частіше траплялись то червонуваті, то синюваті нашарування, і маркшейдери запевняли, що незабаром відкриється багатющий поклад (Ткач, Плем’я.., 1961, 128).

2. перен. Великий запас, зосередження чого-небудь.

І раптом Потьє знайшов у собі невичерпні поклади бадьорості й віру в перемогу (Рибак, Новий день, 1937, 249);

Безмежні були в Танцюри поклади молодечого оптимізму (Шовк., Людина.., 1962, 267).

3. розм. Те саме, що по́слід.

ПО́КЛАД², у, ч. Звичайне або зроблене з крейди, дерева і т. ін. яйце, яке кладеться в певному місці, щоб курка там неслася.

Сяде курка й без покладу (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поклад — По́клад: — палуба [25] Словник з творів Івана Франка
  2. Поклад — По́клад прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  3. поклад — див. яйце Словник синонімів Вусика
  4. поклад — I -у, ч. (мн. поклади, -ів). 1》 геол. Скупчення осадових або гірських порід; родовище корисних копалин. 2》 перен. Великий запас, зосередження чого-небудь. 3》 розм. Те саме, що послід. II -у, ч. Звичайне або зроблене з крейди, дерева і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. поклад — ПО́КЛАД¹, у, ч. (мн. по́клади, ів). 1. геол. Скупчення осадових або гірських порід; родовище корисних копалин. Поклади кухонної і калійної солі в Прикарпатті мають вигляд пластів або лінз, розміщених на різній глибині (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. поклад — Залягання корисних копалин у вигляді шару, обмеженого паралельними поверхнями: нижньою, т.зв. підошвою, і верхньою, т.зв. покрівлею. Універсальний словник-енциклопедія
  7. поклад — РОДО́ВИЩЕ (скупчення корисних копалин), ПО́КЛАД перев. мн., ЗЛО́ЖИЩЕ розм. Із рюкзака гранчасту скалку сизу бере геолога рука: — Це, знаєте, залізо. Знайшли родовище (І. Гончаренко); — Ми вивчали Синє море з погляду геологічного. Словник синонімів української мови
  8. поклад — По́клад, -ду; -лади, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. поклад — Поклад, -ду м. 1) Яйцо (натуральное или изъ мѣлу), которое кладутъ въ какомъ нибудь мѣстѣ, чтобы курица неслась въ томъ мѣстѣ. Сяде курка й без покладу. 2) Пометъ. Словник української мови Грінченка