1. Словник української мови в 11 томах

поклякати

ПОКЛЯКА́ТИ, а́ємо, а́єте, а́ють, док., зах. Стати, впасти на коліна (про всіх або багатьох).

Не було кому тих дітей заходити, то вони припадуть до корови, пососуть її, поклякають коло матері та й плачуть (Фр., XIII, 1954, 426);

Почав [Василь] проказувати молитву, всі познімали капелюхи, поклякали в сніг і почали з одної душі слати до неба щирі звуки молитви (Круш., Буденний хліб.., 1960, 337).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поклякати — покляка́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. поклякати — -аємо, -аєте, -ають, док., зах. Стати, впасти на коліна (про всіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поклякати — ПОКЛЯКА́ТИ, а́ємо, а́єте, а́ють, док., зах. Стати, впасти на коліна (про всіх або багатьох). Не було кому тих дітей заходити, то вони припадуть до корови, пососуть її, поклякають коло матері та й плачуть (І. Словник української мови у 20 томах