покозачення

ПОКОЗА́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. покоза́читися.

Особливо цінним у Самовидця є те, що в масовому покозаченні населення він справедливо побачив прагнення селянства і міщанства знищити феодально-кріпосницький і національний гніт (Укр. іст. ж., 1, 1960, 115).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покозачення — покоза́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. покозачення — -я, с. Дія за знач. покозачитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покозачення — ПОКОЗА́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. покоза́читися. Особливо цінним у Самовидця є те, що в масовому покозаченні населення він справедливо побачив прагнення селянства і міщанства знищити феодально-кріпосницький і національний гніт (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах