1. Словник української мови в 11 томах

поколювання

ПОКО́ЛЮВАННЯ, я, с.

1. Дія за знач. поко́лювати.

2. Незначний, але гострий біль, що з’являється час від часу.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поколювання — поко́лювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. поколювання — -я, с. 1》 Дія за знач. поколювати. 2》 Незначний, але гострий біль, що з'являється час від часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поколювання — ПОКО́ЛЮВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. поко́лювати. 2. Незначний, але гострий біль, що з'являється час від часу. Варто було Гені згадати браслети з шипами, як він знову відчував на шиї гостре поколювання і бачив перед собою темні окуляри й чорного павучка на білій плямці (Г. Усач). Словник української мови у 20 томах