1. Словник української мови в 11 томах

покомизитися

ПОКОМИЗИ́ТИСЯ, ижу́ся, изи́шся, док., розм. Комизитися якийсь час.

[2-й чоловік:] А де їх [грошей] у врага роздобути? Покомизишся трохи, посперечаєшся та знов до нього ж [Бичка] з поклоном! (Кроп., І, 1958, 478);

Рядчики, що, наймаючи людей,.. любили покомизитись, показати свою зверхність.., на цей раз прийняли усіх заробітчан (Панч, Синів.., 1959, 17).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покомизитися — покомизи́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. покомизитися — -ижуся, -изишся, док., розм. Комизитися якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покомизитися — ПОКОМИЗИ́ТИСЯ, ижу́ся, изи́шся, док., розм. Комизитися якийсь час. [2-й чоловік:] А де їх [грошей] у врага роздобути? Покомизишся трохи, посперечаєшся та знов до нього ж [Бичка] з поклоном! (М. Кропивницький); Рядчики, що, наймаючи людей, .. Словник української мови у 20 томах
  4. покомизитися — Покомизитися, -жуся, -зишся гл. Покапризничать, поупрямиться. Не зважай на неї: покомизиться та й перестане. Богодух. у. Словник української мови Грінченка