покомандувати
ПОКОМА́НДУВАТИ, ую, уєш, док.
1. Командувати якийсь час.
Він тоді з жалем подумав: «Над такою жінкою дідька лисого покомандуєш…» (Стельмах, II, 1962, 153).
2. розм. Те саме, що скома́ндувати.
— Давайте грати в чого! — покомандувала Ватя, — в сусіда або в квітник. Чого ми будемо дурно сидіти?! (Н.-Лев., IV, 1956, 92).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покомандувати — покома́ндувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- покомандувати — -ую, -уєш, док. 1》 Командувати якийсь час. 2》 розм. Те саме, що скомандувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покомандувати — ПОКОМА́НДУВАТИ, ую, уєш, док. 1. Командувати якийсь час. Він тоді з жалем подумав: “Над такою жінкою дідька лисого покомандуєш...” (М. Стельмах). 2. розм. Те саме, що скома́ндувати. – Давайте грати в чого! – покомандувала Ватя, – в сусіда або в квітник. Словник української мови у 20 томах