поколіти
ПОКОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм.
1. Здохнути, пропасти (про всіх або багатьох тварин).
Як напилися вони [індичата] тієї роси, то до обіду трохи не всі поколіли (Мирний, IV, 1955, 337);
// вульг. Померти, загинути (про всіх або багатьох людей).
Щоб враг побрав вас всіх, гульвіс. Щоб ні горіли, ні боліли, На чистому щоб поколіли, Щоб не оставсь ні чоловік (Котл., І, 1952, 83).
2. Те саме, що покля́кнути 1.
Розтрусилася я й отерпла та поколіла од холоду, доки приставилася [дісталася] до Звиногородки (Крим., Вибр., 1965, 375).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поколіти — поколі́ти 1 дієслово доконаного виду здохнути — про багатьох тварин; померти — про багатьох людей — вульг. розм. поколі́ти 2 дієслово доконаного виду поклякнути розм. Орфографічний словник української мови
- поколіти — -ію, -ієш, док., розм. 1》 Здохнути, пропасти (про всіх чи багатьох тварин). 2》 Те саме, що поклякнути I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поколіти — Здихати, здохнути, поздихати, подохнути, виздихати, поперевиздихати, пропадати, пропасти, попропадати, мерти, вимирати, вимерти, повимирати, помирати, померти, умирати, умерти, вмерти, повмирати, ґиґнути, зґигнути, погигнути, одубіти, одубти, дуба дати, спрягатися, опрягтися, поопрягатися Словник чужослів Павло Штепа
- поколіти — ПОКОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. 1. Здохнути, пропасти (про всіх або багатьох тварин). Як напилися вони [індичата] тієї роси, то до обіду трохи не всі поколіли (Панас Мирний); // вульг. Померти, загинути (про всіх або багатьох людей). Словник української мови у 20 томах
- поколіти — Поколіти, -ліємо, -єте гл. Околѣть (о многихъ). На чистому щоб поколіли, щоб не оставсь ні чоловік. Котл. Ен. І. 33. Словник української мови Грінченка