поконання

ПОКОНА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. покона́ти 2.

Дальше його думки йдуть вже як геройська дума про поконання великого ворога (Стеф., Вибр., 1949, 193).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поконання — покона́ння іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. поконання — -я, с., рідко. Дія за знач. поконати 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поконання — ПОКОНА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. покона́ти 2. Дальше його думки йдуть вже як геройська дума про поконання великого ворога (В. Стефаник). Словник української мови у 20 томах