поконання
ПОКОНА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. покона́ти 2.
Дальше його думки йдуть вже як геройська дума про поконання великого ворога (Стеф., Вибр., 1949, 193).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поконання — покона́ння іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
- поконання — -я, с., рідко. Дія за знач. поконати 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- поконання — ПОКОНА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. покона́ти 2. Дальше його думки йдуть вже як геройська дума про поконання великого ворога (В. Стефаник). Словник української мови у 20 томах