1. Словник української мови в 11 томах

покрасити

ПОКРАСИ́ТИ¹, ашу́, а́сиш, док., перех.

1. Те саме, що пофарбува́ти.

А он дивись — з Золотоноші Який [гласний] одмітний від других, — Покрасив в чорне брови (Мирний, V, 1955, 287);

Такі ляди коло вікон вицяцькував та покрасив [Хведір Турпак], що всі аж ойкають (Григ., Вибр., 1959, 255);

Де тих фарб набрали дівчата, щоб нитки для вишивання покрасити! (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 520).

2. Те саме, що заба́рвити.

Ще зелено в полях, ще золото літа не покрасило їх (Гончар, II, 1959, 239).

ПОКРА́СИ́ТИ², а́шу́, а́си́ш, док., перех.. заст. Надати гарного вигляду, прикрасити; оздобити.

*Образно. Чи ти знаєш, рання зірко, Як була ти мені мила, А як стало нині гірко, Що магната покрасила? (Граб., І, 1959, 541).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покрасити — покра́си́ти 1 дієслово доконаного виду надати гарного вигляду рідко покраси́ти 2 дієслово доконаного виду пофарбувати рідко Орфографічний словник української мови
  2. покрасити — -ашу, -асиш, док., перех., заст. Надати гарного вигляду, прикрасити; оздобити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покрасити — ПОКРАСИ́ТИ¹, ашу́, а́сиш, док., кого, що. 1. Те саме, що пофарбува́ти. А он дивись – з Золотоноші Який [гласний] одмітний від других, – Покрасив в чорне брови (Панас Мирний); Такі ляди коло вікон вицяцькував та покрасив [Хведір Турпак]... Словник української мови у 20 томах
  4. покрасити — ЗАБА́РВЛЮВАТИ (надавати чому-небудь певної барви, кольору), ЗАФАРБО́ВУВАТИ, ФАРБУВА́ТИ, ЗАКРА́ШУВАТИ розм., КРА́СИ́ТИ розм., ОБА́РВЛЮВАТИ рідше, БА́РВИТИ рідко, ЗАФА́РБЛЮВАТИ рідко, ОФА́РБЛЮВАТИ рідко, ОФАРБО́ВУВАТИ рідко; РОЗФАРБО́ВУВАТИ... Словник синонімів української мови
  5. покрасити — Покраси́ти, -шу́, си́ш гл. Украсить; скрасить. Одна молода чорнобрива і всіх покрасила. КС. 1883. II. 374. Словник української мови Грінченка