покрій
ПОКРІ́Й, ро́ю, ч.
1. Модель, фасон, за якими виготовляється одяг, взуття.
Вони разом приходили до школи, носили одного покрою плаття і вперто намагались сидіти втрьох на одній парті (Трубл., Мандр., 1938, 3).
2. у сполуч. з ім., перен. Характер, тип кого-, чого-небудь.
— Трудове селянство Західної України.. настільки вже політично дозріло, що не дасть впіймати себе на вудочку агентів міжнародної реакції й різних запроданців покрою річинських (Вільде, Сестри.., 1958, 252).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покрій — покрі́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- покрій — [поукр’ій] покройу, ор. покройеим, м. (ў) покройі Орфоепічний словник української мови
- покрій — -рою, ч. 1》 Модель, фасон, за якими виготовляється одяг, взуття. 2》 у сполуч. з ім., перен. Характер, тип кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покрій — Крій Словник чужослів Павло Штепа
- покрій — ПОКРІ́Й, ро́ю, ч. 1. Модель, фасон, за якими виготовляється одяг, взуття. Вони разом приходили до школи, носили одного покрою плаття і вперто намагались сидіти втрьох на одній парті (М. Трублаїні). 2. у сполуч. з ім., перен. Словник української мови у 20 томах
- покрій — ФАСО́Н (одягу, взуття тощо), МОДЕ́ЛЬ, КРІЙ, ПОКРІ́Й (перев. одягу); ПОШИТТЯ́ (шитого одягу, взуття). На вихрястій голові казна-як тримається картуз старого фасону — тугим колесом (О. Словник синонімів української мови