1. Словник української мови в 11 томах

покучерявлений

ПОКУЧЕРЯ́ВЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до покучеря́вити.

2. у знач. прикм. Який покучерявів.

По ній [луговині], мов рибини, скидались зернисті покучерявлені кетяги квіту (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 510).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покучерявлений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до покучерявити. 2》 у знач. прикм. Який покучерявів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. покучерявлений — покучеря́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. покучерявлений — ПОКУЧЕРЯ́ВЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до покучеря́вити. 2. у знач. прикм. Який покучерявів. По ній [луговині], мов рибини, скидались зернисті покучерявлені кетяги квіту (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах