покучерявлений

покучеря́влений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до покучерявити.

2》 у знач. прикм. Який покучерявів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покучерявлений — покучеря́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. покучерявлений — ПОКУЧЕРЯ́ВЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до покучеря́вити. 2. у знач. прикм. Який покучерявів. По ній [луговині], мов рибини, скидались зернисті покучерявлені кетяги квіту (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  3. покучерявлений — ПОКУЧЕРЯ́ВЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до покучеря́вити. 2. у знач. прикм. Який покучерявів. По ній [луговині], мов рибини, скидались зернисті покучерявлені кетяги квіту (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 510). Словник української мови в 11 томах