1. Словник української мови в 11 томах

полизати

ПОЛИЗА́ТИ, ижу́, и́жеш, док., перех.

1. Лизнути кілька разів; лизати якийсь час.

Кішечка понюхала, полизала гарбуза й виплюнула (Н.-Лев., III, 1956, 298);

Ярослав тримав крижнів високо, бо Шарик вищав, ставав на задні лапи, намагаючись полизати їх (Мушк., День.., 1967, 80).

2. Те саме, що злиза́ти 1.

— Вже дружину твою, княже, Птиці повкривали, І червону кров полоцьку Звірі полизали (Рудан., Тв., 1956, 264).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полизати — -ижу, -ижеш, док., перех. 1》 Лизнути кілька разів; лизати якийсь час. 2》 Те саме, що злизати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полизати — полиза́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. полизати — ПОЛИЗА́ТИ, ижу́, и́жеш, док., що. 1. Лизнути кілька разів; лизати якийсь час. Кішечка понюхала, полизала гарбуза й виплюнула (І. Нечуй-Левицький); Ярослав тримав крижнів високо, бо Шарик вищав, ставав на задні лапи, намагаючись полизати їх (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
  4. полизати — Полизати, -лижу, -жеш гл. Полизать. Словник української мови Грінченка