1. Словник української мови в 11 томах

полонізувати

ПОЛОНІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Запроваджувати польську мову, культуру і т. ін. звичайно примусово, витісняючи національну мову, культуру і т. ін.; ополячувати.

Католицька реакція в союзі з шляхетською Польщею намагалася полонізувати український та білоруський народи (Тич., III, 1957, 514).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полонізувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Запроваджувати польську мову, культуру і т. ін. звичайно примусово, витісняючи національну мову, культуру і т. ін.; ополячувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полонізувати — полонізува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. полонізувати — ПОЛОНІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, що. Запроваджувати польську мову, культуру і т. ін. звичайно примусово, витісняючи національну мову, культуру і т. ін.; ополячувати. Католицька реакція в союзі з шляхетською Польщею намагалася полонізувати український та білоруський народи (П. Тичина). Словник української мови у 20 томах
  4. полонізувати — ПОЛОНІЗУВА́ТИ (запроваджувати польську мову, культуру і т. ін., звичайно примусово), ОПОЛЯ́ЧУВАТИ, ПОЛЯ́ЧИТИ. — Док.: полонізува́ти, ополя́чити. Словник синонімів української мови