1. Словник української мови в 11 томах

полонізуватися

ПОЛОНІЗУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. і док.

1. Засвоювати польську мову, культуру і т. ін., відходячи від національної мови, культури і т.ін.; ополячуватися.

Українська шляхта.., що лишилася під владою Польщі, політично деморалізувавшись, у більшості своїй полонізувалася й зраджувала свою націю (Літ. Укр., 21.VI 1968, 3);

Більшість крупних українських феодалів.. перейшла на бік польської шляхти, полонізувалася, прийняла унію і разом з польськими магнатами експлуатувала селянську масу (Іст. укр. літ.. І, 1954, 63).

2. тільки недок. Пас. до полонізува́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полонізуватися — -уюся, -уєшся, недок. і док. 1》 Засвоювати польську мову, культуру і т. ін., відходячи від національної мови, культури і т. ін.; ополячуватися. 2》 тільки недок. Пас. до полонізувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полонізуватися — полонізува́тися дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. полонізуватися — ПОЛОНІЗУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. і док. 1. Засвоювати польську мову, культуру і т. ін., відходячи від національної мови, культури і т. ін.; ополячуватися. Українська шляхта.. Словник української мови у 20 томах