1. Словник української мови в 11 томах

полоскання

ПОЛОСКА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. полоска́ти.

2. Лікарський, освіжаючий і т. ін. розчин, настій або відвар для промивання рота, зубів і горла.

Смугляві арабки.. подають полоскання для рота, італійки — панчохи, черкешенки — туфлі (Тулуб, Людолови, II, 1957, 340);

З 13 джерел [у Трускавці].. шість використовуються для ванн, полоскань і сім — для внутрішнього вживання (Наука.., 5, 1965, 54).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полоскання — -я, с. 1》 Дія за знач. полоскати. 2》 Лікарський, освіжаючий і т. ін. розчин, настій або відвар для промивання рота, зубів і горла. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полоскання — полоска́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. полоскання — ПОЛОСКА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. полоска́ти. Полоскання білизни. 2. Лікарський, освіжаючий і т. ін. розчин, настій або відвар для промивання рота, зубів і горла. Смугляві арабки .. подають полоскання для рота, італійки – панчохи, черкешенки – туфлі (З. Словник української мови у 20 томах
  4. полоскання — Полоска́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. полоскання — Полоска́ння, -ня с. 1) Полосканіе. 2) Плесканье въ водѣ. Словник української мови Грінченка