1. Словник української мови в 11 томах

полотнянка

ПОЛОТНЯ́НКА, и, ж., діал. Верхній селянський жіночий та чоловічий одяг з домотканого грубого полотна.

Люди мовчки тупались на однім місці, білі, як вівці, в своїх полотнянках (Коцюб., II, 1955, 389);

Полотнянку носить мужик. Сам робить з льону полотно, сам тче, сам білить, сам шиє (Март., Тв., 1954, 231);

Додатковим одягом, який носили поверх основного, здебільшого в негоду, була кирея (сіряк) або полотнянка (Нар. тв. та етн.. 3, 1969, 48).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полотнянка — Одяг з рядна [III] Словник з творів Івана Франка
  2. полотнянка — -и, ж., діал. Верхній селянський жіночий та чоловічий одяг із домотканого грубого полотна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. полотнянка — полотня́нка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  4. полотнянка — ПОЛОТНЯ́НКА, и, ж., діал. Верхній селянський жіночий та чоловічий одяг з домотканого грубого полотна. Люди мовчки тупались на однім місці, білі, як вівці, в своїх полотнянках (М. Коцюбинський); Полотнянку носить мужик. Словник української мови у 20 томах
  5. полотнянка — Полотня́нка, -ки ж. Верхнее полотняное платье крестьянъ (мужчинъ и женщимъ) въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Галиціи: или длинное съ таліей, или, у мужчинъ подо Львовомъ, короткое, только до пояса. Гол. Од. 44, 51. На нім стара брудна полотнянка. ЕЗ. V. 116. Словник української мови Грінченка