полотніти

ПОЛОТНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати блідим, білим як полотно; бліднути.

Лице його то полотніло, то наливалося кров’ю (Мирний, IV, 1955, 60);

Часто-густо він закушував губи, щоб не розпалитися гнівом. То полотнів, то червонів (Шовк., Інженери, 1956, 336);

*Образно. Ніч полотніла. За.. лісом народжувався день (Епік, Тв., 1958, 59).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полотніти — Бліднути, біліти, ставати білим, як полотно <�стіна, крейда, смерть>. Словник синонімів Караванського
  2. полотніти — див. боятися Словник синонімів Вусика
  3. полотніти — -ію, -ієш, недок. Ставати блідим, білим як полотно; бліднути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. полотніти — полотні́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. полотніти — ПОЛОТНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати блідим, білим як полотно; бліднути. Лице його то полотніло, то наливалося кров'ю (Панас Мирний); Часто-густо він закушував губи, щоб не розпалитися гнівом. То полотнів, то червонів (Ю. Шовкопляс); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  6. полотніти — БЛІ́ДНУТИ (про обличчя — втрачати рум'янець і взагалі природну свіжість під впливом сильних почуттів, хвороби і т. ін.), БЛІДНІ́ТИ заст., БІЛІ́ТИ підсил., СІРІ́ТИ підсил., ПОЛОТНІ́ТИ підсил., ЗЕЛЕНІ́ТИ підсил. розм. — Д... Словник синонімів української мови
  7. полотніти — Полотні́ти, -ні́ю, -єш гл. Блѣднѣть, дѣлаться бѣлымъ какъ полотно. Словник української мови Грінченка