полохкий
ПОЛОХКИ́Й, а́, е́, розм., рідко. Те саме, що полохли́вий.
Кінь полохкий (Сл. Гр.).
Не з полохки́х — те саме, що Не з полохли́вих ( див. полохли́вий).
— Не з полохких я, пане мій, Ниць чолом не хилюсь… (Граб., І, 1959, 231).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полохкий — див. боязкий Словник синонімів Вусика
- полохкий — -а, -е, розм., рідко. Те саме, що полохливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- полохкий — полохки́й прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- полохкий — ПОЛОХКИ́Й, а́, е́, розм., рідко. Те саме, що полохли́вий. Кінь полохкий (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- полохкий — не з полохли́вих (полохки́х). Сміливий, небоязкий. Парубок був не з полохливих. — Та що це таке .. Бить будете мене? — сміливо казав він (С. Васильченко); — Не з полохких я, пане мій, Ниць чолом не хилюсь… (П. Грабовський). Фразеологічний словник української мови
- полохкий — Полохки́й, -а́, -е́ = полохливий. Кінь полохкий. Волч. у. Словник української мови Грінченка