1. Словник української мови в 11 томах

полуднати

ПОЛУ́ДНАТИ, аю, аєш, недок. Приймати їжу в проміжок часу між обідом і вечерею.

Косить бідний [циган], косить, А господар полуднати Цигана не просить (Рудан., Тв., 1959, 171);

Христина знає, чого боїться з кимсь полуднати тітка Василина; замість хліба у неї лежать якісь чорні із зілля млинці, а з якого — ніхто не знає (Стельмах, І, 1962, 524).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полуднати — див. їсти Словник синонімів Вусика
  2. полуднати — -аю, -аєш, недок. Приймати їжу в проміжок часу між обідом і вечерею. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. полуднати — полу́днати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. полуднати — ПОЛУ́ДНАТИ, аю, аєш, ПОЛУ́ДНУВАТИ, ую, уєш, недок. Приймати їжу в проміжок часу між обідом і вечерею. Косить бідний [циган], косить, А господар полуднати Цигана не просить (С. Руданський); От як надвечір сонечко схилилось, Мій Влас полуднувати сів (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. полуднати — ПЕРЕКУСИ́ТИ що, чого і без додатка, розм. (з'їсти трохи, нашвидку), ПЕРЕХОПИ́ТИ чого і без додатка, розм.; ПІД'ЇСТИ розм., ПІДКУСИ́ТИ розм., ПЕРЕХАМНУТИ перев. без додатка, фам. (трохи поїсти); ПЕРЕСНІ́ДАТИ розм., ПІДСНІ́ДАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. полуднати — Полу́днати, -наю, -єш гл. Полдничать. Сядеш, мати, полуднати, — ні з ким розмовляти. Мет. 224. Словник української мови Грінченка