полуднати

Значення в інших словниках

1. полуднати — див. їсти Словник синонімів Вусика
2. полуднати — полу́днати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
3. полуднати — ПОЛУ́ДНАТИ, аю, аєш, ПОЛУ́ДНУВАТИ, ую, уєш, недок. Приймати їжу в проміжок часу між обідом і вечерею. Косить бідний [циган], косить, А господар полуднати Цигана не просить (С. Руданський); От як надвечір сонечко схилилось, Мій Влас полуднувати сів (Л. Словник української мови у 20 томах
4. полуднати — ПЕРЕКУСИ́ТИ що, чого і без додатка, розм. (з'їсти трохи, нашвидку), ПЕРЕХОПИ́ТИ чого і без додатка, розм.; ПІД'ЇСТИ розм., ПІДКУСИ́ТИ розм., ПЕРЕХАМНУТИ перев. без додатка, фам. (трохи поїсти); ПЕРЕСНІ́ДАТИ розм., ПІДСНІ́ДАТИ розм. Словник синонімів української мови
5. полуднати — ПОЛУ́ДНАТИ, аю, аєш, недок. Приймати їжу в проміжок часу між обідом і вечерею. Косить бідний [циган], косить, А господар полуднати Цигана не просить (Рудан., Тв. Словник української мови в 11 томах
6. полуднати — Полу́днати, -наю, -єш гл. Полдничать. Сядеш, мати, полуднати, — ні з ким розмовляти. Мет. 224. Словник української мови Грінченка